Напередодні Старого Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим) або святого Василія Великого (14 січня), український народ визначає Маланку, або Щедрий вечір.
Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл (щедрий вечір), де переважають м'ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби - «Маланку» та «Василя».Назва свята походить відсвятої Меланії, день якої припадає на 13 січня зазвичай маланкування розпочинається з появою першої зорі. Маланка зі свитою не оминає жодної хати. Біля кожної співає щедрівку, вітає господарів з Новим роком та бажає їм усіляких гараздів. Найбільше веселять народ Чорти: кидають перехожих у сніг, лякають дітей, жартують з дівчат. У давнину рядження виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.Серед гуртів переважали парубочі громади ряджених, окремо ходили і гурти дівчат. Для щедрувальників, як і для колядників, не існувало статевих обмежень, проте дівоча Маланка здебільшого щедрувала під вікнами, а гурти ряджених парубків просилися до хати, та й персонажів у масках у парубочій Маланці було значно більше. Маланка колядує до ранку. Уранці на Новий рік (день, присвячений Василію Великому), маланкувальники ходять посівати: зайшовши до хати, сиплють зерном і приказують:
Сію, сію, посіваю,З Новим роком всіх вітаю!
Господарі завжди раді таким гостям, бо вважається, що коли на Новий рік першим до хати увійде хлопець, та ще й засіє, то в домі увесь рік буде панувати добробут, щастя й радість.
.png)
.png)
.png)
.jpg)
.png)
